top of page

Алгоритм розпізнавання ознак порушення ментального здоров'я:

  • Спостереження за собою та близькими: Звертайте увагу на зміни в поведінці, настрої та фізичному стані.

  • Ознаки можливих проблем: постійне відчуття тривоги або смутку; втрата інтересу до улюблених занять; проблеми зі сном або апетитом; відчуття виснаження або браку енергії; труднощі з концентрацією уваги. 

Дії при виявленні симптомів: поговоріть з близькими про свої відчуття; зверніться до фахівця: психолога, психотерапевта або психіатра; скористайтеся гарячими лініями психологічної допомоги.

Топ інструментів самодопомоги:

  • Розпорядок дня: Дотримуйтеся стабільного графіка сну, харчування та фізичної активності.

  • Фізична активність: Регулярні вправи допомагають знизити рівень стресу.

  • Техніки релаксації: Практикуйте медитацію, глибоке дихання або йогу.

  • Обмеження споживання новин: Встановіть конкретний час для перегляду новин, щоб уникнути перенасичення негативною інформацією.

  • Хобі та творчість: Займайтеся улюбленими справами, які приносять задоволення.

  • Спілкування: Підтримуйте контакт з друзями та родиною, діліться своїми переживаннями.

  • Постановка реалістичних цілей: Розбивайте великі завдання на менші кроки та відзначайте свої досягнення.

Ресурси для отримання психологічної допомоги:
Гарячі лінії:

  • Національна гаряча лінія: 0-800-100-102 (щодня з 10:00 до 20:00).

  • Гаряча лінія Міжнародної організації з міграції: 0-800-211-444 (щодня з 10:00 до 20:00).

  • Лінія психологічної підтримки для дітей та батьків "Голоси дітей": 0-800-210-106 (щодня з 09:00 до 20:00).

Онлайн-платформи:

  • "Розкажи мені": Безкоштовні консультації з фахівцями.

  • "Spokiy": Естоно-український проєкт з надання психологічної допомоги онлайн.

  • "Mental Help": Платформа безоплатної професійної психологічної допомоги.

  • "UA Mental Help": Онлайн-платформа для надання безкоштовної професійної психологічної допомоги українцям під час війни.

  • "Небайдуже": Психологічна допомога для дітей, підлітків та дорослих.

Інформаційні ресурси:

  • "Ти як?": Всеукраїнська програма ментального здоров'я.

  • "Бережи себе": Канал у Telegram з порадами щодо ментального здоров'я.

  • "Мені здається": Анонімний онлайн-щоденник для емоційної підтримки.

Пам'ятай: звернення по допомогу є проявом сили – не слабкості. Дбай про себе та близьких!

Анкета для батьків вихованців, які пережили евакуацію
Мета: з’ясувати емоційний стан дітей і батьків після евакуації, визначити потреби у психологічній підтримці, спланувати заходи взаємодії з родинами.
Анонімна. Отримані відповіді будуть використані лише для організації підтримки.
Перейдіть за посиланням, заповніть форму
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_ex1KaS-uJG6sxtTJANZt_nO92G2sBOBuq7xcGFcFWg4H8w/viewform?usp=header
🙏 Дякуємо за участь! Ваша думка допоможе нам краще підтримати вас і ваших дітей 💛💙

Практичний матеріал для психологічної підтримки батьків і дітей, які пережили евакуацію
🔹  Основна мета
Після евакуації важливо допомогти кожному учаснику освітнього процесу — дитині та батькам  — відновити відчуття безпеки, стабільності й довіри до оточення.
👨‍👩‍👧 Для батьків
1. Стабільність — головне. Зберігайте розпорядок дня, знайомі ритуали (спільна вечеря, казка перед сном).
2. Дозвольте дитині говорити. Не змушуйте розповідати про події, але слухайте уважно, якщо вона ділиться сама.
3. Називайте емоції. Допомагайте дитині розуміти свої почуття: «Тобі страшно», «Ти сумуєш за домом».
4. Уникайте тривожних розмов при дітях. Вони сприймають емоції батьків гостріше, ніж самі події.
5. Підтримуйте контакт з вихователями. Спільна увага до стану дитини дає найкращий результат.
🧒 Для дітей
Говоримо: «Ти в безпеці, я поруч».
Даємо простір для емоцій: можна малювати страх, сум, надію.
Пропонуємо спільні дії: малювання, пісні, ігри — це допомагає «повернути контроль».
Вчимо дихальним іграм:
🫧 «Надуємо кульку» — вдих через ніс, повільний видих через рот.
🌸 «Подуй на квітку» — короткий вдих, довгий м’який видих.

Якщо хочеться додому (Поради щодо стабілізації психологічного стану батьків та дітей, які залишили свої домівки) -  https://www.unicef.org/ukraine/stories/when-you-want-to-go-home

Психологічна підтримка батьків і дітей у дошкіллі передбачає створення стабільного середовища, розвиток комунікативних навичок, роботу з власними емоціями, спільне з дитиною розв'язання проблем, а також використання ігор та активних прогулянок для зниження рівня стресу. Важливим є індивідуальний підхід, підтримка батьків психологом, а також їхня співпраця з вихователями.

Для батьків

•             Працюйте з власними емоціями:

Навчіться справлятися зі своїм страхом та тривогою, щоб не передавати їх дітям.

•             Створюйте стабільне середовище:

Надавайте дитині відчуття передбачуваності та підтримки, що допомагає знизити рівень стресу.

•             Розвивайте навички комунікації:

Навчіть дітей правильно висловлювати свої почуття та думки.

•             Будьте поруч емоційно:

Ваша безцінна підтримка допомагає дитині розвивати самоконтроль та впевненість у власних силах.

•             Використовуйте вільну гру:

Це допомагає дитині проживати емоції, знижувати тривожність та розвивати навички взаємодії з іншими.

•             Звертайтеся за допомогою:

Не бійтеся звертатися до психолога чи вихователя, щоб отримати пораду та підтримку.

Для дітей

•             Слухайте дитину:

Надайте можливість висловитись, коли дитина хоче поговорити про стресогенну ситуацію.

•             Забезпечуйте стабільний режим:

Дотримуйтесь режиму сну, харчування та відпочинку.

•             Хваліть за старання:

Радійте не тільки результатам, а й зусиллям дитини.

•             Залучайте до спільних справ:

Давайте дитині можливість брати участь у вирішенні сімейних справ.

•             Не обмежуйте спілкування з ровесниками:

Підтримуйте дружні стосунки з однолітками.

Роль практичного психолога 

•             Надає консультації:

Допомагає батькам розібратися в психологічних проблемах дитини та сім'ї.

•             Створює умови:

Спрямовує педагогічний колектив на створення умов для фізичного та психічного здоров'я дітей.

•             Проводить діагностику:

Визначає рівень адаптації дітей до умов дитячого садка.

•             Розробляє рекомендації:

Надає індивідуальні рекомендації для вихователів та батьків щодо роботи з дітьми.

bottom of page